З 1 липня 2019 р. в Україні має запрацювати новий енергетичний ринок

Нагадаємо, 1 січня 2019 року відбулася перша частина реформи ринку електроенергії — реформа роздрібного ринку. Вартість електроенергії для промисловості відтепер не регулюється державою.
Крім того, з 1 січня 2019 року обленерго розділилися на дві частини.
Перша — оператор системи розподілу. Вона займається передаванням електроенергії будь-якого постачальника до його споживача за фіксованими, регульованими державою тарифами.
Друга — компанія-постачальниця, яка гарантує продаж електроенергії населенню за фіксованими, регульованими державою цінами, а також разом з іншими компаніями-постачальницями на ринку веде конкурентну боротьбу за клієнтів — промислових споживачів. Інструментами боротьби є нижча ціна, графік оплати, сервіс.

З 1 липня повинен відбутися запуск реформи оптової частини ринку. Після цього зміняться правила роботи для генеруючих компаній. Зокрема, ціни для АЕС та ГЕС буде встановлювати ринок, а не держава, а вугільна генерація не буде обґрунтовувати НКРЕ ціни на вугілля, яке спалює.

Ціна в новому ринку формуватиметься з урахуванням обсягів споживання енергії, графіків розрахунків та платіжної дисципліни, споживання електроенергії в розрізі доби. Вночі існує певний профіцит електроенергії, тому в нічні години вона дешевша.
Також законом вводиться нове поняття – постачальник останньої надії. Це своєрідна подушка безпеки. Цей постачальник автоматично постачатиме електроенергію добросовісному споживачу, якщо з його постачальником щось трапиться. Це означає, що такі добросовісні споживачі на період пошуку нового постачальника не залишаться без електроенергії. Єдиний нюанс — такі споживачі можуть отримувати струм за доволі високими цінами.

Оскільки в питанні тарифоутворення в Україні соціальні міркування досі превалюють над економічною логікою, зміни з 1 липня торкнуться тільки промислових споживачів. Населення вирішили ізолювати від ризиків імовірних коливань цін. Для цього Кабмін постановою від 5 червня 2019 р. № 483 ухвалив положення про покладання спеціальних зобов’язань (ПСО) для забезпечення загальносуспільних інтересів з постачання електроенергії для потреб населення до 31 грудня 2020 року. Відповідно до ухваленого урядом документа, спеціальні зобов’язання покладаються на державні компанії “Енергоатом” (60%) та “Укргідроенерго” (20%). При цьому холдинг ДТЕК, частка якого на ринку виробництва електроенергії становить майже 24%, буде продавати вироблений струм за ринковими цінами. Це ж стосується інших представників теплової генерації.

Механізм покладання спеціальних обов’язків виглядає наступним чином:

Але вже 12.06.2019 р., через тиждень після прийнятої постанови уряд ухвалює новий механізм покладання спеціальних обов’язків.

При цьому частка елктроенергії, яку забов’язані продати за граничною ціною Енергоатом та Укргідроенерго зросла до 75% і 20% відповідно.

Застосування механізму ПСО згідно з постановою КМУ в тій чи іншій редакції несе наступні негативні наслідки для ринку в цілому:
– додаткове навантаження на промисловість у вигляді завищених цін на електроенергію (орієнтовно 37 млрд. грн на рік);
– банкрутство деяких постачальників;
– зростання цін для населення через зростання тарифу на постачання;
– загроза фінансовій стабільності Укренерго (або іншого гарантованого покупця), через надвеликі обсяги коштів закладених на ПСО;
– відсутність доступної ціни на електроенергію для населення «острова Бурштинської ТЕС», через відсутність зв’язків з Енергоатомом і Укргідроенерго (Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська обл.);
– через складність процедур, механізм ПСО зможе запрацювати тільки з 01.10.2019 р.

І це ще не все! На сьогодні існує велика проблема з комерційним обліком електроенергії у самих учасників ринку. Так з понад 3-х тисяч точок комерційного обліку необхідних для постачальників, операторів мереж і для генерації реально працюють – 382! Це менше 15%.

Наслідком відсутності або недостовірності даних комерційного обліку можуть бути:
1. Для постачальників:
– великий обсяг небалансів;
– неправильно нараховані платежі;
– збільшення фінансових витрат через проблеми з комерційним обсягом може досягати 1 млн. євро на добу.
2. Для Операторів мереж:
– суперечки щодо некорректності або відсутності даних;
– відповідальність за надання недостовірних даних;
– збитки через неоплату послуг з розподілу електроенергії.
3. Для генерації:
– великий обсяг небалансів;
– додаткові платежі за невиконання команд по балансуванню.

Які ж ризики несе в собі 1 липня для промисловості в цілому і перш за все для феросплавної галузі?
Звичайно, перш за все це зростання ціни. Адже законом гарантовано збереження ціни для населення, а це означає, що за впровадження нового енергоринку заплатить бізнес. І якщо у випадку незначного зростання цін до 5%, населення цього не відчує, то зростання на 20% і більше безперечно призведе до проблем в реальному секторі економіки, що в свою чергу потягне зростання цін на товари і послугу за які врешті-решт заплатить кінцевий споживач. Таким чином новий ринок найбільш ймовірно зачепить все населення країни.

Але це не єдина проблема бізнесу. Зокрема заводи феросплавної галузі мають безперервний процес виробництва, пов’язаний з підвищеною небезпекою, що вимагає стабільного забезпечення електричною енергією. Крім того, вартість електроенергії становить 30% від собівартості, що вимагає прогнозованого і стабільного рівня цін електроенергії на довгострокову перспективу. Тому єдиним реальним механізмом закупівлі електроенергії на ринку для великих споживачів є виключно ринок двосторонніх довгострокових договорів. Нажаль на сьогодні не існує практичних та нормативних умов для проведення аукціонів з продажу електричної енергії, що є обов’язковою умовою формування цін для двосторонніх договорів.
Вже сьогодні перед галуззю стоїть питання про зниження потужностей або зупинки виробництва вразі впровадження нового енергоринку. А це в свою чергу призведе до серйозних негативних соціально-економічних наслідків для всієї держави.

УкрФА та заводи феросплавної галузі неодноразово звертали на це увагу уряду, депутатів та компетентних органів, з проханням об’єктивно розглянути питання про перенесення терміну впровадження нового ринку.