Криза вже настала! І вона логістична!

Поки населення України тішиться з курсу долара і рахує свої “прибутки” від економії при поїздці за кордон, вітчизняна промисловість б’є на спалах. І це не пов’язано з курсом долару чи зовнішніми чинниками, як могло би здатись. Проблема в середині країни.

Наші читачі гарно знають проблему з якою стикнувся промисловий сектор економіки з введенням нового енергетичного ринку. Всі запевнення регуляторів і законотворців щодо ціни не справдились і ціни різко полізли в гору. Але є ще одна не менш важлива проблема – логістична! І якщо про постійне зростання тарифів Укрзалізниці та спроби ввести автоматичну індексацію відомо багато, то про невиконання умов доставки зазвичай говорити не прийняти.

А ти часом від логістики, а саме несвоєчасного виконання умов доставки, промисловість терпить збитки не менші ніж від тарифів! Адже з початку року, перевезення залізницею від заводів до портів завжди супроводжується затримкою мінімум в двічі, а зазвичай в 3-5 разів, що унеможливлює як поставку сировини на заводи, так і відправку готової продукції.

Так на сьогодні під загрозою знаходиться виконання контрактних зобов’язань щодо доставки продукції АТ «Нікопольський завод феросплавів» – провідного виробника феросплавного ринку. Як приклад – 25 листопада 2019 р. відправлено 17 піввагонів із продукцією на ст. Паромна-Експорт. За нормативним часом доставки – 4 доби, станом на 11 грудня вантаж не надійшов, час в дорозі складає 16 діб. Простої під час руху збільшують кількість вагонів в обороті та призводять до збільшення витрат за користування рухомим складом.

Всі заходи та звернення, які здійснює завод, на даний час залишаються безрезультатними. Звернення до судів щодо стягнення штрафів за порушення строків перевезення завершуються на користь АТ «Нікопольський завод феросплавів», але ніяк не сприяють виконанню свої забов’язань Укрзалізницею.

Окрім фінансової сторони є ще й інші аспекти, що склалися у даній ситуації. Негативні тенденції на світових ринках вже призвели до зниження обсягу виробництва і вимушеному простою частини персоналу. Кого турбує те, що завод є містоутворюючим підприємством і, враховуючи членів сімей, забезпечує існування 16000 осіб? Зриви у збуті та забезпеченні внаслідок непередбачуваних перевезень призведуть до подальшого зниження обсягів виробництва, зниженню частки України на зовнішніх ринках з величезним ризиком повністю їх залишити. Як можна говорити про якісь інвестиції у країну, коли не працює логістична частина інфраструктури? Для чого розвивати морські порти, якщо Укрзалізниця не має змоги вивезти з них вантажі? Ми зі своєї сторони не розуміємо, як може за таких умов виконуватися анонсована Президентом України програма з розвитку економіки, як при зниженні обсягів виробництва можна говорити про збільшення ВВП, що є одним із першочергових завдань Кабінету Міністрів України. Усі проблеми мають одну зв’язуючу, але у той же час слабу ланку – несвоєчасні перевезення залізницею.

Враховуючи, що ситуація, яка склалася, вкрай негативним чином впливає не тільки на стан відчизняних промислових підприємств, але й на економіку країни в цілому, просимо дієвого втручання Прим’єр-мініста і Міністра інфраструктури у відновлення ритмічності та своєчасності перевезень на залізниці, навести порядок у роботі АТ «Укрзалізниця», забезпечивши доставку вантажу відповідно до діючого регламенту, а за умов необхідності зростання конкурентоспроможності економіки країни ‒ значно швидше.