Імпорт марганцевої руди в 3-му кварталі 2019 року.

Протягом 3-го кварталу 2019 р. на світовому ринку марганцевої руди спостерігалось затишшя, з незначним падінням цін. Очікування постачальників щодо подальшого підвищення цін і активації всього ринку феросплавів не виправдались.

В липні китайські постачальники намагались стримати ціни в очікуванні результатів серпневої контрактації силікомарганцю, але найбільший споживач сплаву в країні Hebei Iron and Steel оголосив про бажання знизити закупівельну ціну. Тож ціни на марганцеву руду почали знижуватись.

За словами трейдерів ключовим фактором низької активності на ринку є невизначеність відносно результатів торгів і виробничих обмежень у Внутрішній Монголії. Ситуація на ринку марганцю визначається двома протидіючими факторами: з одного боку – виробничими обмеженнями в споживчій галузі, з іншого – зниженими об’ємами пропозиції сплаву. В такій ситуації важко оцінити подальші перспективи ринку, а споживачі побоюються закупляти наперед.

Не дивлячись на повідомлення про деяку активацію закупівель, в серпні ситуація з цінами не змінилась і трейдери були вимушені продовжити знижувати ціни під тиском надлишкових запасів в портах Китаю та браку обігових коштів.

У вересні ключовий постачальник марганцевої руди South32 знизив жовтневі ціни для китайських покупців на фоні несприятливої ситуації в сегменті марганцевих сплавів Китаю. Виробники руди вимушені знижувати ціни з огляду на стабільно слабкий попит китайських виробників силікомарганцю, і як результат, збільшення портових запасів сировини, які на кінець 3-го кварталу досягли найвищого за останні три місяці значення – 4,13 млн. тонн.

В 3-му кварталі 2019 р. Україна імпортувала більше 375 тис. тонн марганцевої руди (див. табл. № 1), що більше ніж на 20% більше ніж в попередньому кварталі 2019 р. і більш ніж на 50 % більше ніж в 3-му кварталі 2018 р. Структура імпорту марганцевої руди теж дещо змінилась в порівнянні з попереднім періодом (див. табл. № 1).

При цьому змінилась і географія імпорту марганцевої сировини (див. табл. № 1 та мал. № 1). В 3-му кварталі 2019 р. Україна імпортувала руду переважно з Гани – 89% та РФ – 11%. Гана залишається основним імпортером марганцевої руди в Україну. Частка імпортованої з РФ сировини зменшилась. Нерегулярність поставок марганцевої руди в різні періоди пов’язана з нерівномірністю споживання заводами відповідної сировини, яка слугує компенсатором нижчої якості вітчизняних руд за вмістом фосфору і вологи. Загальна динаміка поставок імпортної руди протягом 3-го кварталу 2019 р. помісячно наведена на малюнку № 2. Динаміка імпорту в розрізі країн по місяцям надана на малюнках № 3 та № 4.

Ціни на імпортовану в Україну марганцеву руду з Гани в 3-му кварталі 2019 р. дещо впали в порівнянні з попереднім кварталом і на кінець кварталу складають в середньому $5,17 за 1% марганцю. Середньоринкові ціни на імпортовану в Україну марганцеву руду, які сформувались з урахуванням транспортно-логістичних та інших витрат на організацію поставки сировини, в 3-му кварталі 2019 року, наведено в таблиці № 2.

Таблиця № 1

Період 2019 р.

Імпорт марганцевої руди в Україну протягом 3-го кварталу 2019 р., тонн
Всього імпортовано Гана

РФ

Липень

123 152

108 889

14 242

Серпень

105 600

91 645

13 955

Вересень

147 000

135 000

12 000

Всього

375 752

335 534

40 197

Таблиця № 2

Середньоринкові ціни марганцевої руди при імпорті в Україну протягом 3-го кварталу 2019 р., дол. США за 1% Mn

Найменування продукції Базис постачання Липень Серпень

Вересень

Марганцева карбонатна руда дрібної фракції, країна походження Гана, Mn min 26%

CFR порт Чорного моря, Україна

5,37 – 5,60 5,03 – 5,13

5,17 – 5,25

Марганцева карбонатна руда крупної фракції, країна походження Гана, Mn min 26%

CFR порт Чорного моря, Україна

5,37

5,17

Не встиг світовий ринок марганцевої руди оговтатись від зимового затишшя, як ціни знову поповзли вниз. Ринок силікомарганцю та всієї феросплавної галузі переживає скрутні часи. Достається і відчизняним виробникам феросплавної продукції, які через підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення, нові правила на енергоринку мають великі проблеми з плануванням роботи і дуже гостро відчувають зниження попиту на їх продукцію. Все це призводить до зниження конкурентоздатності українських виробників на світовому ринку.

Без державної підтримки і втручання гірничо-металургійна галузь може опинитись на межі банкрутства і закриття виробництва, що в свою чергу призведе до погіршення економіки країни та може привести до загострення соціально-економічної кризи.