22.07.2016 Щодо безпідставного підвищення тарифів на електричну енергію для крупних промислових споживачів

22.07.2016 Щодо безпідставного підвищення тарифів на електричну енергію для крупних промислових споживачів

На сьогоднішній день вкрай гостро постає питання про подальше функціонування великих промислових підприємств України, протягом останніх місяців тариф на електроенергію для українських виробників підвищувався кілька разів. Зокрема, з грудня 2015 року до травня 2016 року він виріс на 5,6%, з 1 липня – ще на 10%. Таким чином, за період з грудня 2015 року по липень 2016 року – на 16,1%.

Ця проблема вже давно перейшла в площину питань економічної безпеки України, оскільки ставить під загрозу не тільки перспективи розвитку, а й існування цілої низки вітчизняних галузей, якi до теперішнього часу забезпечували стабільні валютні надходження, регулярне відрахування податків до державного та місцевих бюджетів від продажу своєї продукції на внутрішньому ринку та за кордон, а також стабільні робочі місця.

Як відомо, 29.06.2016 р НКРЕКП оприлюднила на своєму сайті постанову № 1179 від 24.06.2016 р «Про встановлення на липень 2016 року єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, на території України», яка передбачає чергове підвищення тарифів.

У той час як світові виробники товарів, що є аналогами тим, що виробляються в Україні, мають явну перевагу за рахунок в рази більш низької вартості електроенергії та наявності уважного ставлення уряду до великих споживачів електроенергії, вітчизняні металурги та феросплавники знаходяться на межі краху, про що свідчать численні звернення на адресу Уряду з боку підприємств (звернення українських промисловиків додаються). Бездіяльність української влади у відповідь на “благання про допомогу” вітчизняних промислових підприємств в черговий раз підтверджується невиконанням коаліційної угоди, підписаної парламентською коаліцією 21 листопада 2014 року, що передбачала в тому числі відміну перехресного субсидіювання та перехід до прямих комерційних відносин між генераторами електричної енергії та її споживачами. Крім того, чітко простежується лобіювання інтересів окремо взятих бізнес-структур, що експортують українську електроенергію за заниженими цінами (ціни на експортну електроенергію з урахуванням дотаційних сертифікатів складають близько 35 Євро за 1МВт), перекладаючи весь тягар нерентабельних експортних угод на плечі українських промислових споживачів електроенергії, які і без того знаходяться у слабкому становищі (ціна продажу внутрішнім промисловим користувачам – 53 Евро за 1МВт). У наявності лобіювання експорту української електроенергії в обсязі 3,5 млн МВт, у той час як річне споживання вітчизняних промислових підприємств, які звертаються до Вас, складає близько 6 млн. МВт.

В даний час ситуація виглядає таким чином, що вже зараз ПАТ НЗФ та ПАТ ЗЗФ вимушені планувати повне припинення роботи пічних агрегатів, на яких виробляються марганцеві та кременисті феросплави. За ними слідуватимуть Орджонікідзевський та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати, єдиними споживачами продукції яких є українські феросплавні підприємства. Доля вказаних вище підприємств також погрожує ПАО «ПФНК», ТОВ «ЗТМК», а також великій кількості інших промислових підприємств країни.

Можливо лише припустити наслідки, які будуть отримані внаслідок повного зупинення цих підприємств: скорочення чисельності персоналу, втрати податків для бюджету при скороченні, недоотримання валютної виручки.
В аналогічному стані опинились і підприємства суміжних галузей, скорочення виробництва або зупинка яких призведе до бюджетних втрат держави у розмірі до 3 млрд. грн. на рік.

Крім того, підприємства будуть вимушені зупинити свою інвестиційну діяльність, в тому числі скеровану на виконання екологічних та енергозбережувальних програм на суму, що планується освоїти до кінця 2016 року, до 50 000 тис. грн..

Також відключення великих промислових підприємств може призвести до потенційного відключення двох або трьох енергетичних блоків генерації атомної енергії, що миттєво вплине різким зростанням на середньозважену собівартість згенерованої електроенергії, що в свою чергу підвищить тарифи для населення або ще більш погіршить й без того слабкі позиції вітчизняних виробників.

Статистика свідчить про зростання частки згенерованої атомної електричної енергії з 2013 до 2015рр з 44% до 57%, однак це не знаходить відображення у вигляді зниження тарифів. Вкрай неоглядно генерувати теплову електричну енергію, маючи дефіцит та неймовірно високу ціну на вугілля. Також нелогічно виглядає збільшення вартості електроенергії як одного з видів енергоносіїв на тлі загальносвітового тренду зниження вартості енергоносіїв.

На сьогоднішній день на Запорізької ГЕС існує профіцит електроенергії, але він не використовується тому, що мережі не дозволяють пропускати стільки електроенергії. Якщо модернізувати мережі, на енергоринку з`являться біля 200 млн. Мвт дешевої електроенергії.

Слід зазначити, що потенційне зупинення промислових підприємств – реальність!
Факт зупинки у 2011-2013 роках:
ЗФЗ зупинив один з цехів у січні 2011. А повністю завод було зупинено у листопаді 2012. При цьому, при зупиненні лише одного цеху у 2011р електроенергія підвищувалась у ціні 8 разів, в цілому ціна електроенергії підвищилась на 22,1%.
СЗФ у грудні 2012р. – лютому 2013р. зупинив виробничу діяльність у зв’язку з високою вартістю електроенергії. НЗФ з січня 2013р. почав скорочення виробництва (у липні 2013р. скорочення досягло 50% рівня січня 2013р.). З моменту приєднання НЗФ до Меморандуму завод знову збільшив обсяги виробництва (до 77 тис. т у грудні 2014р.). З березня 2013р. (НЗФ з січня 2014р.) до грудня 2014р. означені підприємства працювали в умовах Меморандуму.
Фактична ціна споживаної електроенергії підприємства формується, виходячи з тарифів, диференційованих за зонами доби і, відповідно, її споживання у певні періоди часу. Ця система дозволяє балансувати енергосистему та підштовхує споживачів до максимального використання електроенергії у нічний час та мінімального у час пікових навантажень (години максимального споживання населенням). Ці тарифи на сьогоднішній день формуються, виходячи з наступних коефіцієнтів, що вживаються до одноставочного тарифу — 0,25 для нічного споживання, 1,02 для полупіку та 1,8 у піковий час. Зміна балансу коефіцієнтів, спрямованих на максимально ефективне балансування енергосистеми України, шляхом підвищення значення пікового коефіцієнту до 1,95 з одночасним зниженням позначки нічного коефіцієнту до рівня 0,1 дозволила б підприємствам за рахунок технічних заходів дещо знизити свої витрати, а генеруючим компаніям більш ефективно досягати енергетичного балансу, особливо у пікові та нічні години. Також можливим є варіант переходу до двозонного тарифу з використанням денного коефіцієнту 1,1 та нічного 0,25. Зупинка великих промислових споживачів електроенергії неминуче призведе до порушення енергетичного балансу України.

Таким чином, ситуація катастрофічна для існування вітчизняних промислових галузей, що споживають велику кількість електричної енергії, в цілому: зупинка підприємств спричинить не лише розбалансування, а й завдасть шкоди технологічному обладнанню генеруючих компаній.

Враховуючи вищенаведене, бачимо за доцільне наявність безпосереднього втручання усіх причетних державних органів для вирішення питання справедливої тарифікації цін на електроенергію для великих промислових підприємств, а саме, проведення ряду комплексних заходів, спрямованих на недопущення зупинки одних з основних учасників економіки країни:
1. Встановлення тарифу на електроенергію для промислових підприємств на рівні не вище за рівень грудня 2015 року.
2. Впровадження мораторію на підвищення тарифів на електроенергію на період 2016-2021гг.
3. Відміна перехресного субсидіювання (за аналогією з газовою галуззю).
4. Наявність прямих договорів споживачів електричної енергії з енергогенеруючими компаніями. Наприклад, НЗФ – Запорізька АЕС, ЗЗФ -Запорізька ГЕС, що відповідає початковим проектним рішенням за часів будування вказаних об’єктів з формуванням ціни як Ціна для експорту – витрати на транспортування від генеруючих об’єктів + витрати на транспортування від ЗАЕС та ЗГЕС до підприємств.
5. У разі зміни тарифів на електроенергію необхідна наявність письмового повідомлення споживача електричної енергії не пізніше ніж за 90 календарних діб.
6. Зміна балансу коефіцієнтів, спрямованих на максимально ефективне балансування енергосистеми України шляхом підвищення значення пікового коефіцієнту до 1,95 з одночасним зниженням позначки нічного коефіцієнту до рівня 0,1.
7. Встановлення «0» класу для великих споживачів електричної енергії.
8. У якості додаткового сприяння українським виробникам – захист вітчизняної промисловості у міжнародних торгових відносинах.

Також, підприємства прохають враховувати особливості технологічних процесів виробництва продукції, окремо розглянути питання про встановлення економічно-обґрунтованого тарифу на електричну енергію для підприємств гірничо-металургійного комплексу України.

У свою чергу вітчизняні підприємства України готові і надалі працювати на благо іміджу рідної країни на світовому просторі, у партнерстві з іншими металургійними підприємствами гірничо-металургійного комплексу заради благополуччя та соціальної захищеності всього українського народу.

Під зверненням підписалися

Голова Правління ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» – В.С. Куцін,

Голова Правління ПАТ «Запорізький завод феросплавів» – П.О. Кравченко,

Директор ТОВ “ЗТМК” – В.В. Сивак,

Генеральний директор ВАТ «Побузький феронікелевий завод» – О.Л. Беспалов,

В.о. Голова Правління ПАТ «Дніпроспецсталь» В.М. Корнієвський.

12 (1)